Багато хто знає за данський затишок та комфорт «хюґе», або ж шведський мінімалізм «лаґому», та фінське «сису» знайоме не багатьом. Це фінський термін, який приблизно перекладається як сила волі, рішучість, наполегливість і раціональне мислення, дія перед обличчям поточних негараздів.
![](https://static.wixstatic.com/media/134c9c_ad4159b4d1d347248f155cf369fc025b~mv2.jpg/v1/fill/w_115,h_84,al_c,q_80,usm_0.66_1.00_0.01,blur_2,enc_auto/134c9c_ad4159b4d1d347248f155cf369fc025b~mv2.jpg)
Сису — це образ мислення. Це інший підхід до болю. Ідея полягає в тому, що навіть найсерйозніші життєві проблеми можна подолати, маючи твердість, наполегливість і завзятість. Йдеться про мужність і рішучість, які знадобляться для вирішення труднощів. Усі ми стикаємося з чорними смугами у своєму житті. Але чимало людей, які знаходяться практично в безвихідному становищі, тримаються й розв’язують свої проблеми. Згадайте безліч прикладів хворих на рак — не дивлячись на все, вони продовжують боротися за життя й цінувати кожну хвилину. І багатьом із них вдається зцілитися. Сису — це не тільки боротьба, але й завзятість, навіть коли шанси явно проти вас.
![](https://static.wixstatic.com/media/134c9c_5b6df009d0fa48aa835f2044d020deb7~mv2.jpg/v1/fill/w_138,h_60,al_c,q_80,usm_0.66_1.00_0.01,blur_2,enc_auto/134c9c_5b6df009d0fa48aa835f2044d020deb7~mv2.jpg)
Слово походить від «сісус», що фінською означає внутрішню частину людини. У 1745 році фінський єпископ Даніел Юсленіус у своєму словнику дав визначення слову «сісукунда»: місце в людському тілі, де народжуються сильні емоції. У контексті лютеранської філософії це слово описувало радше негативну якість, яку приписували людині, котра не виконує накази, вигнанцеві.
Але в той період, коли фіни формувалися як нація, ідею сису з ентузіазмом прийняли фінські інтелектуали.
Фінляндія здобула незалежність від Росії в 1917 році, і сису можна вважати тим «громадським клеєм», який посприяв самовизначенню нації.
У 1920-і роки потрібно було знайти щось, що виокремлювало б фінів як окрему, незалежну націю. А сису саме й було такою дуже позитивною рисою. Це дало їм змогу відчути, що в нації є щось позитивне, що пояснює, чому фіни вижили як нація, пройшовши крізь важкі часи. Молода нація шукала в собі позитивні риси. Сису зміцнювало ідею про те, що у фінах є щось особливе.
Хюґе — це філософія насолоди простими життєвими речами. Лаґом — це помірна насолода ними. А сису — це здатність залишатися стійким навіть у найскладніші часи. Разом ці терміни утворюють три простих принципи життя, які роблять народи Скандинавії на диво щасливими. І кожен із нас може перейняти цей корисний досвід.
Євген Легенький