Пошук
  • USC

Секрети фінського успіху впровадження медіаграмотності

Більше 50% нашого життя відбувається в соціальних мережах. Ми не помічаємо скільки інформації отримуємо щоденно. В медіапросторі існує багато фейків та інформації, що може містити прихований від користувача шкідливий контекст. Для впровадження різних заходів щодо медіаграмотності населення Україна звертає безпосередню увагу на світового лідера з цього питання – Фінляндію.

Фінські чиновники стверджують, що сильна система державної освіти та комплексна стратегія уряду дозволяють Фінляндії протидіяти скоординованій пропаганді та дезінформації.

У середніх школах в Гельсінкі медіаграмотність та сильне критичне мислення стали ключовим міжпредметним компонентом національної навчальної програми, яка була запроваджена у 2016 році. Це, зокрема, дозволило країні очолити рейтинг Індексу медіаграмотності в 2019 році, куди входять 35 країн Європи.


Наприклад, на уроках математики учнів навчають, як недоброзичливі люди можуть маніпулювати статистикою. На уроках мистецтва учням пояснюють, як можуть підроблювати зображення, а на заняттях з історії школярі аналізують відомі пропагандистські кампанії. Вчителі ж із фінської мови працюють з ними над способами, за допомогою яких тексти можна використовувати для введення в оману.

Найголовніша мета — активні, відповідальні громадяни та виборці. Критичне мислення, перевірка фактів, інтерпретація та оцінка всієї одержуваної інформації, де б вона не з’явилася, є вкрай важливими. Тому в школах це було зроблено ключовою частиною усіх предметів. Медіаграмотність запроваджується у Фінляндії, починаючи з садочків. Така навчальна програма — це частина широкої стратегії, що розроблена фінським урядом після 2014 року.

У навчанні дітей звертають увагу на три різновиди оманливої інформації: мізінформацію (помилки), малінформацію (чутки) та дезінформацію — брехня, яка розповсюджуються навмисно, щоб вводити в оману. Такий підхід приводить до результату, коли навіть зовсім маленькі діти можуть це зрозуміти. Також учнів вчать ставити питання до інформації:

  • хто її створив;

  • де її було опубліковано;

  • що вона реально означала;

  • яка була мета повідомлення;

  • на чому базувались твердження;

  • це факт чи чиєсь судження;

  • чи інформацію якось перевіряли тощо.


Завдання можуть бути різними – перегляд відео на YouTube та публікації у соцмережах, порівняння упередженості засобів масової інформації, перевірка того як дезінформація впливає на емоції читачів.

Фінляндія дотримується позитивного іміджу, покращує показники рівня життя населення, дослухається до його думки та вкладає ресурси в майбутній розвиток молоді. Тому саме програма медіаграмотності школярів – важливий аспект, на який Фінляндія звертає свою увагу. Адже саме правильна освіта та вміння фільтрувати отримані в інформаційному просторі дані допоможуть школярам уникати небезпеки фейків в соціальних мережах та інтернеті!

Валерія Троян

18 перегляд0 коментар

Останні пости

Дивитися всі