Пошук

Про шведську мову та її слова

Оновлено: 5 бер.

Про що тільки не говорять у трудових колективах! Дізнавшись, що я вивчаю шведську, старша колега із щирим захватом запитала в мене, скільки ж слів у цій прекрасній мові. Мені стало незручно, навіть трохи соромно, адже на той час я вже досить спокійно читала художку в оригіналі, але оці статистичні моменти пройшли повз мене. 🤷🏻‍♀️


Я не розгубилася і погуглила: Шведський академічний словник (https://www.saob.se/) налічує порядка 600,000 слів! Якщо вірити Вікіпедії, це на 25,000 більше, ніж в англійській (in your face, Шекспіре!), та майже на 500,000 менше, ніж в корейській… Тобто, все відносно і не завжди так страшно.


Мені надзвичайно подобається підзаголовок найпершої глави Rivstart А1-2 (це основний підручник, за яким ми працюємо на курсі):


Du kan svenska!


Ти знаєш (а трохи й можеш) шведську!


Вселяє надію, чи не так? Свою тезу автори підтверджують вибіркою із 9 широко впізнаваних слів (як от advokat, mobil, kaffe) і шведської булочки з корицею (пані kanelbulle) – десятої перлини до скарбнички знань. Дійсно, “прийом поліглотів” – ознайомлення початківців з інтернаціоналізмами – працює, адже існує пласт слів, які кочують із мови в мову та глибоко пускають в ній коріння.


Трохи поділюся своїми улюбленими кочівниками ↡


З латини та грецької до шведів прийшли: absolut (яким вони так люблять погоджуватися зі співрозмовником), autograf (можливо, Фредрік Бакман комусь поставить його на своїх “Тривожних людях”) та alkohol (його можна придбати лише в Systembolaget, ех…) Далі без коментарів просто перерахую: centrum, digital, dynamit, effekt, empati, extas, fenomen, form, gratis, hemorrojder, intensiv, kapitel, klimat, kollega, kultur, logik, martyr (ah, Lucia!), melon, neon, paus, positiv, sekund, Skandinavien, talang, ven*.


* Іноді буває, що студенти навпаки розчаровуються, адже, наприклад, університет – це universitet, а не щось екзотичне на кшталт “функціональнийбудинокабсолютнихзнань”, але що поробиш?


Досить велика частка слів, що прийшли з німецької або утворені злиттям шведських та німецьких морфем. Нижче наводжу список німецьких префіксів та суфіксів і який вигляд вони мають у шведських словах:


be- | besluta, betala, besöka

bi- | bidra, bifalla, bihang

för- | försvara, förvänta, försälja

er- | erfara, ersätta, erkänna

-het | frihet, skönhet, personlighet

-eri | bageri, bedrägeri, förräderi

-else | vistelse, frestelse, berättelse

-ande | talande, lysande, firande

-bar | fruktbar, lastbar, lösbar,

-aktig | delaktig, felaktig, läraktig

-ig | andlig, facklig, riktig


До речі, суфікси, які утворюють фемінітиви у шведській мові – це також запозичення з німецької. Йдеться про -(er)ska: mjölkerska, skådespelerska і, звісно, sjuksköterska 👩🏻‍⚕️ та -inna: gudinna, lärarinna, väninna. Але раджу запитати шведську людину чи хоче вона мати такий суфікс до своєї професії або персони.


Найяскравішими запозиченнями з французької (окрім Карла XIV Юхана Бернадота) вважаю adjö, affär, balkong, batteri, diskussion, distans, dusch, feminism, gitarr, hotell, humör, kör, mustasch, parasit, scen.


Зрештою, дуже коротко про слова, що перекочували із сучасної англійської (оскільки новоанглійський період розпочався ще у 17 ст. і триває досі, уточню, що йдеться переважно про 20-21 ст.). Вириваються вперед такі фаворити цього помірно шаленого лінгвістичного забігу: approach, baby, chatta, cykel, design, detektiv, e-post, film, foto, hamburgare, hobby, kex, lunch, paj, sex (одразу скажу, не знаю, коли саме запозичили це слово і що було до нього 🤔), sport, turist, wow.


У вас могли з’явитися запитання ↡


Переглянувши цей список, ви, певно, остаточно зневірилися в істинності написаного, адже дискусія – це явно дуже латинське слово. Однак у шведську воно прийшло саме з французької, і за свої слова відповідає Йорґен Бірк-Єнсен (Jörgen Birch-Jensen), автор Från rista till chatta: svenska språkets historia [1]. Саме йому я завдячую знаннями про ці запозичення.


Не всі імпортовані слова зберігають написання, вони “ошведшуються” (blir försvenskade), тобто, стають більш зручними для мовної картини світу шведськомовної людини. Які ж стратегії ця людина використовує?


робить слово вагомішим: EN blog SE blogg;

грає зі сферами: EN atmosphere SE atmosfär;

позбавляється зайвого: EN statistics SE statistik, EN logotype SE logotyp;

повертає звукові його справжнє обличчя: EN hype, site, fake, okay SE hajp, sajt, fejka (отут можна було ще прибрати трохи, недогледіли), okej [2].


Saad Chaudhry

Зауважу, що не всі з перелічених запозичень ви знайдете у словнику SAOB. То скільки ж їх, тих шведських слів? Залишу це питання відкритим, бо закрити його дійсно неможливо: ми, люди, виробники, носії та споживачі мов, невпинно розвиваємося, ускладнюємося та глобалізуємося, тому нам доводиться вигадувати або позичати нові слова, щоби якось дати раду своєму існуванню. Зупинюся за крок до удару екзистенційної кризи на базі епістемологічної невпевненості (якось так). 👌🏻


Бажаю всім нам щасливого (шведсько)мовного року!


Поглибити свої знання можна отут ↡

  1. Jörgen Birch-Jensen “Från rista till chatta: svenska språkets historia”. Albert Bonniers Förlag, 2007, 2011. 187s.

  2. Svenska skrivregler, red. Ola Karlsson. Institutet för språk och folkminnen (Språkrådet) och Liber AB, 2017. 308s.

Вікторія Тростогон,

Проєктна менеджерка

Українсько-Скандинавського Центру


Долучайтеся до нового семестру вивчення шведської мови.

Початок навчання: 31 січня, 2022

136 переглядів0 коментарів