Північна Європа вважається «домівкою» щастя. Мешканці північних країн в середньому мають високий дохід і тривалість життя, добре розвинену соціальну структуру суспільства тощо. Проте дуже часто однією з найважливіших складових нордичного щастя називають данську концепцію хюґе. Вважається, що саме завдяки ній Данія три роки поспіль – з 2014р. по 2016р. – очолювала Світовий рейтинг щастя, який щорічно публікується з 2012р.
Хюґе набуло особливої популярності у Великобританії у 2016р. Цього ж року Collins English Dictionary віддав хюґе друге місце в номінації «Слово року». Першу ж позицію зайняв Брекзит.
Загалом 13 книг було опубліковано про цю своєрідну філософію життя. Керівник Копенгагенського інституту досліджень щастя Майк Вікінг є автором двох із них – «Маленької книги хюґе» та «Маленької книги люке». Обидві допомагають пізнати та зрозуміти не лише атрибути феномена, а й те, що лежить в його основі. Під час читання книг Вікінга може сформуватись ідеалізоване бачення хюґе. Та чи відповідає воно дійсності?
У 2014р. англійський письменник та журналіст Майкл Бут, який мешкає в Данії зі своєю дружиною, видав книгу «Майже досконалі люди». У ній він пише про життя в північних країнах, порівнюючи свої очікування до і враження після переїзду. На його погляд, життя в Данії не лише «hyggelig» та виключно позитивне. Той факт, що Данію назвали найщасливішою у світі, видався йому неправдивим. Він навіть припустив, що це був жарт.
Якщо Майкл Бут оцінює Данію як «темну, вологу, бляклу, пласку маленьку країну, що складається з одного півострова, Ютландії, та жменьки островів на сході; країну затятих людей та найвищих у світі податків», наскільки ймовірно, що він вважав би хюґе секретом щастя?
Самі ж данці досить скептично сприймають тривіалізацію їх повсякденного життя та надзвичайне захоплення ним іноземцями. Багатьом видалося смішним і не зовсім зрозумілим, чому слово, яке вони вживали роками, раптом набуло такої величезної популярності за кордоном. Адже «hygge» – таке ж слово, як, наприклад, близькість, добро чи тепло, а, прощаючись, вони часто кажуть «hygge dig».
Отож виникають питання: чи не надто перебільшене у світі захоплення філософією хюґе? Чи справді це єдиний секрет щастя данців, зважаючи на те, що в Данії високий рівень загального державного добробуту? Якщо б концепцію хюґе розвинули в одній із країн, які не вважаються найщасливішими, чи стало би її населення хоч трохи щасливішим?