Пошук
  • USC

Як вихідці із нордичних країн змінюють світ

Попри здебільшого суворий клімат, Нордичні країни часто були й є батьківщиною великих талантів – людей, що не лише змінюють культурний дискурс, а й увесь світ. Читаючи статтю, ви познайомитеся (або знову перестрінетеся) лише із декількома, та майте на увазі, їх значно більше.


Едвард Гріг, основоположник норвезької класичної музики

Здобувши незалежність від Швеції в 1905 році, Норвегія, а зокрема її культура, починає активно розвиватися в другій половині ХІХ століття. Музичне мистецтво не зостається осторонь – Людвіг Матіас Ліннеман збирає музичний фольклор, подорожуючи всією Норвегією, Бйорнстьєрне Бйорнсон пише слова національного гімну держави, а Рікард Нурдрок – його двоюрідний брат – кладе їх на музику.


Едвард Гріг, своєю чергою, особливо відзначився серед попередників і сучасників. Гріг надзвичайно точно та автентично відтворив у своїй музиці національний колорит Норвегії, ставши таким чином основоположником норвезької класики.


Композитор народився 1843 року в родині музикантів, його мати була піаністкою, тому із шести років маленький Гріг уже грав на піаніно. Друг батька – знаменитий скрипаль Уле Булл, – почувши як грає Гріг, рекомендує малому вчитися в консерваторії в Лейпцизі. Отримавши диплом, Гріг повертається на батьківщину, де молодого музиканта чекають перші успіхи. Земляків зачарувала новизна музики Гріга і його мелодійний дар.


У своїй творчості Гріг створював музичні сценки з народного життя і втілював норвезький фольклор у музиці. Саме завдяки цьому Генрік Ібсен – один із найталановитіших драматургів Норвегії – пропонує Грігу написати музику до своєї драми «Пер Гюнт». Гріг охоче погодився і створив таку працю, яка прославляє його й сьогодні. Зазвичай композитора впізнають, почувши його знамениту композицію «У печері гірського короля», але є й інші варті уваги твори, наприклад друга скрипкова соната оп. 13 або сюїта «З часів Гольберга».


Астрід Ліндгрен, друга матір для дітей усього світу


Можна довго розмовляти про творчий шлях і літературні образи, що створила Ліндгрен, адже вона і справді є тією письменницею, яка зробила найбільший внесок у дитячу літературу після Другої світової війни, недаремно її книги перекладені більше ніж на 100 мов.

Її першим твором була «Пеппі Довгапанчоха», яку вона вигадала для своєї дочки, коли та хворіла на запалення легень. Це стає початком її популярності. Мешканці тогочасного СРСР буквально закохалися в Карлсона, хоч і у Швеції його насправді недолюблюють. Улюбленою книгою Ліндгрен для шведів залишається оповідь про малого бешкетника «Еміль із Льонеберґи». Її остання книга «Роня, дочка розбійника», що побачила світ у 1981 році, й досі є однією з найбільш популярних дитячих книжок.


У чому ж феномен популярності Ліндгрен? Річ у тім, що письменниця вперше почала писати книжки для дітей про дітей і їхні витівки, додаючи немало комічності. Казкарі ж до Ліндгрен зазвичай писали про міфічних істот, монстрів чи тварин, що розмовляли, тож Ліндгрен не лише почала писати, як ніхто не писав до неї, а і змінила напрям жанру в цілому.


Нільс Бор, один із творців сучасної фізики


Данця Нільса Бора по праву називають одним із творців сучасної фізики. Бор – це першовідкривач і батько квантової теорії атома, розробник фундаментальних принципів квантової механіки. Завдяки його постулатам, що з’явилися в 1913 році, почала розвиватися квантова фізика.


У 1920 році Бор заснував у Копенгагені Інститут теоретичної фізики, який очолював до смерті, а сьогодні цей інститут названий на його честь. В Інституті Бор працював над будовою атома і його випромінюванням, створивши модель атома, за яку був нагороджений Нобелівською премією (1922 р.). Він створив широку міжнародну школу фізиків. У його Інституті теоретичної фізики в різний час працювали Ф. Блох, В. Вайскопф, Х. Крамерс, Л. Д. Ландау, Дж. Вілер та інші, їхні ідеї викристалізовувались у тривалих виснажливих бесідах із Бором.

Під час Другої світової війни Бор був змушений іммігрувати в США. У Штатах вчений консультував фізиків, що працювали над створенням атомної бомби, але безпосередньо в цій роботі участі не брав, і виступав проти застосування атомної зброї, неодноразово попереджуючи про її небезпеку. В 1950-му вчений звернувся з листом до ООН, закликаючи до міжнародного контролю над смертоносною зброєю. За сім років Бор став першим лауреатом премії «Атом в ім’я миру».


У сімдесятирічному віці Бор полишив професорський пост, хоч і залишився головою Інституту і працював далі над розвитком квантової фізики. Наприкінці життя особливий інтерес вченого викликала молекулярна біологія.


Алвар Аалто, батько архітектури модернізму в Північній Європі

Фінн Алвар Аалто був архітектором і дизайнером, а будинки, які він проєктував, увійшли в підручники та енциклопедії з архітектури, йому вдавалося успішно поєднувати функціональний модернізм із гуманізмом. Окрім того, Аалто багато працював із меблями, придумуючи ефективні способи їхнього створення, які він згодом використовував у своїх проєктах, а компанія Artek (арт+техніка), яку він заснував, і досі успішно продає його меблі.


У всіх куточках Фінляндії донині стоять спроєктовані ним будинки університетів, бібліотек, офісів, шкіл тощо. Проте лише Фінляндією архітектор не обмежувався – багато його будівель знаходиться у США і розкидані усією Європою.


Аалто був справжнім архітектурним митцем: він не дотримувався якогось конкретного стилю чи концепції, а спирався на образ, народжений уявою. Архітектор надихався природою, а його кінцевою ціллю був гуманізм.


Напевно, найвідомішою його будівлею є громадська бібліотека у Виборзі. Це один із перших проєктів Аалто, де в повну силу проявився його авторський стиль: поєднання функціоналізму, який диктував строгість форм, та м’якої, плавної органіки в інтер’єрі, до того ж опора на людину в усіх деталях, плюс надання великого значення ергономіці.


Арнальдур Індрідасон, автор європейських бестселерів

Мало українців по-справжньому близько знайомі з Ісландією, що трохи прикро, адже ця, здавалося б, невелика держава є батьківщиною для багатьох талантів, одним із яких є Арнальдур Індрідасон.


У бібліотеках Ісландії люди найчастіше шукають саме його книжки, і недарма, позаяк Індрідасон є одним із найтитулованіших детективних письменників у світі.

Історик за освітою й журналіст у минулому свою першу книгу ісландець опублікував у 1997, опинившись відразу на хвилі успіху. Його роман «Трясовина» (ісл. Mýrin), що вийшов у світ у 2000 році, зробив чоловіка найвідомішим ісландським письменником сучасності. Відтоді його детективна сага про розслідування Ерланда Свайнссона постійно входить до списків європейських бестселерів.


Британська газета «The Guardian» пише про нього так: «Індрідасон – справжній майстер розповідати історії, які здатні пробуджувати щирі співпереживання навіть у найскупіших на емоції людей».


Бонус!


Багато хто полюбляє читати про успішних людей, щоби надихатися. Впізнали себе? Є чимало книжок про норманів і їхні здобутки, зокрема в українському перекладі, нижче можете знайти коротенький перелік і обрати щось для себе!


Кампрад І., Торекуль Б. Історія IKEA. Бренд, що закохав у себе світ – Бренд ІКЕА не потребує представлення, правда? Цікаво почитати про його заснування від самого Кампрада? Ця книжка точно для вас!


Берґман І. Laterna Magica – автобіографічна книжка шведського режисера Інґмара Берґмана, неймовірний подарунок для кожного, хто цікавиться кінематографом.