Скандинавія здавна відома своїми традиційними святкуваннями впродовж року. Пронизані урочистістю та старовиною, вони зближують людину, природу та громаду. Відкрийте для себе чудові святкування, відомі своєю унікальністю.
1. День булочки – Bolludagur (ісл.)
День булочки традиційно відзначають в Норвегії в останню п’ятницю перед початком шкільних канікул. У Швеції також є свої різновиди цього свята – Kanelbullens dag 4 жовтня і Fettisdagen, що зазвичай припадає на вівторок перед Попільною середою. Наприкінці XIX ст. традиція поширилась в Ісландії, де набула нових рис.
Святкування проходить в понеділок перед Великим постом. Назва пов’язана із символом цього дня – посипаною шоколадом булочкою із кремовою начинкою або варенням. Місцеві пекарі виробляють приблизно мільйон булочок щороку, і це не враховуючи домашньої випічки!
День булочки особливо полюбляють діти. Зранку в день свята вони біжать до батьків і намагаються розбудити їх, легенько стукаючи саморобною паличкою, обгорнутою кольоровим папером (bolludagsvöndur). Забава супроводжується кричалкою: «Bolla!», тобто «Булочка». Якщо батьки вчасно не прокинуться, за кожен наступний удар вони будуть винні дітлахам додаткову булочку з кремом.
У жодному разі не купуйте булочку самостійно! Болла має бути подарунком від коханої людини чи члена сім'ї. До того ж, з часом булочки стають усе більш різноманітними як за формою, так і за смаком. Це свято – гарна нагода їх спробувати.
2.Вальпургієва ніч – Valborgsmässoafton, скор. Valborg (шв.)
В останній день квітня у Швеції, Фінляндії, а також Німеччині святкують Вальпургієву ніч. Походження свята пов’язують із діяннями святої цілительки Вальпурги. З Німеччини воно поширилось на північ. Згодом легенда про життя святої переплелась із язичницькими віруваннями.
У цього свята доволі багато значень. Серед них найпопулярніше тісно переплітається з вогнем як способом позбутися старих речей та почуттів. Ба більше, полум’я символізує привітання всього нового та святкування приходу весни. Цю ніч часто асоціюють із відьмами. Багаття вважається одним зі способів захиститись від них.
Сьогодні музика, традиційні весняні пісні, вогнища і танці навколо них, феєрверки та кава становлять значну частину святкувань та створюють особливу атмосферу цієї події. У Фінляндії свято відоме як Vappu та має родинний вимір. Сім’ї збираються на пікніки в парках. У небо запускають повітряні кулі та п’ють sima – домашній слабоалкогольний напій.
3. День літнього сонцестояння – Midsommar (шв.)
Найдовший день у році відіграє особливу роль у північних країнах та нордичній культурі загалом. Люди з нетерпінням чекають на це свято впродовж довгих скандинавських зим. Дехто вірить, що Midsommar – це друга найважливіша подія після Різдва.
Цей світлий празник співпадає зі Святом Івана Купала у слов’ян. У центрі події – не вогонь, а травневий стовп, прикрашений квітами (midsommarstång). Традицію прикрашати його перейняли з Німеччини, де це роблять у травні. Що ж до Скандинавії, через більш жорсткі погодні умови у травневий період тут ще недостатньо зелені, тому традицію перенесли на кінець червня. За однією з версій стовп символізує родючість землі.
Свято тісно пов’язане з природою та особливими властивостями рослин. Існує давня традиція: якщо ви збираєте сім різних видів квітів і кладете їх під подушку в ніч на це свято, вам присниться сон про своє справжнє кохання.
Гуляння в цей день включають танці навколо травневого стовпа, плетення вінків, проведення часу на вулиці з родиною та друзями, різноманітні ігри. Сім’ї вирушають на пікніки до парків. Із їжі готують sill (оселедець), лосося, молоду картоплю із цибулею та сметаною, а до них пропонують ароматні солодкі шнапси.
4. Зимові ночі та Кекрі – Vinternettene (норв.) та Kekri (фін.)
Зимові ночі святкують в Норвегії, а Кекрі – у Фінляндії (походить від старого фіно-угорського слова kekra, що означає цикл). Це стародавні язичницькі фестивалі врожаю. Вони припадають приблизно на той самий час, що й американський Геловін, – наприкінці жовтня або на початку листопада. Наприклад, під час Кекрі також розрізали гарбуз та ставили всередину маленьку запалену свічку.
Ці дійства передбачають вшанування своїх предків і мертвих, подібно до Дня всіх святих, однак мають більш піднесене значення. Вони призначені для святкування життя і смерті, закінчення одного року та початок наступного, а також намічають початок зими.
Спочатку не було чітко встановленої дати, кожна господа святкувала незалежно одна від одної. Святкування Кекрі включає традицію спалення Кози (Kekripukki). До столу подають одну велику страву і тарілки для померлих предків. Сама страва повинна містити символічні елементи того, на що сподівались у прийдешньому році.
5. День Святої Люсії – Lucia (шв.), Luciadagen (норв.)
13 грудня у Швеції, Норвегії та частині Фінляндії влаштовують свято на честь Святої Люсії – однієї з найбільш ранніх християнських мучениць. Люсію за її віру вбили римляни у 302 році. У північних країнах це свято поєднує як християнські, так і язичницькі традиції, зокрема святкування зимового сонцестояння. Фестиваль знаменує собою початок різдвяного сезону у Скандинавії і має на меті принести надію та світло у найтемнішу пору року.
Святкування розпочинають із обрання кожним містом власної Святої Люсії. Вона очолює святкову процесію і виступає своєрідним носієм світла. За нею слідують одягнені у біле дівчата з вінками на головах. Особливої атмосфери додають запалені свічки. Кожен учасник має по одній свічці, а у Люсії їх ще й 7 у вінку. Згодом до гурту приєднуються хлопці. У них на голові – конусоподібні шапочки із зірками. Процесія співає традиційні пісні. Дуже маленькі діти часто беруть участь у святкуванні в ролі ельфів, пряників або міфологічних істот.
До дня Святої Люсії готують шафранові булочки (lussekatter) та імбирне печиво, а також іншу випічку. На додачу подають особливий напій – глінтвейн (glögg) або ж каву. Кольори цього свята – білий та червоний.
Унікальні нордичні святкування наповнені стародавніми традиціями, святковим возз’єднанням та прагненням до світла. Кожне із цих свят має власні глибокі історичні корені. Можливо, у майбутньому ми зможемо перейняти деякі з цих нордичних святкувань у наші власні громади для цікавих способів прославляти життя у всій його повноті.