top of page
Пошук

4 норвезькі лауреати Нобелівської премії з літератури, яких ви, можливо, не читали

Оновлено: 21 жовт. 2023 р.

Якщо ви слідкуєте за новинами, то знаєте, що цього року лауреатом Нобелівської премії з літератури став норвезький письменник Йон Фоссе.


Нобелівська премія з літератури є однією з п'яти премій, створених за заповітом Альфреда Нобеля, який був шведським хіміком-винахідником, підприємцем, а пізніше філантропом та благодійником. Використання динаміту, винайденого Нобелем, для зловмисницьких цілей, докоряло винахіднику. Тому науковець вирішив заснувати премію, якою нагороджуватимуть щороку осіб за значні відкриття у науці й особливий внесок у встановлення миру. Нобелівську премію присуджують у галузях хімії, фізики, фізіології або медицини та літератури. Також є Нобелівська премія миру, а у 1968 році Банком Швеції була створена шоста премія — в галузі економіки. Цікавим фактом є те, що Нобель у заповіті не згадав таку науку як математика. За легендою, жінка, в яку був закоханий науковець, вийшла заміж за математика, що і змусило Альфреда Нобеля поставити хрест на цій галузі науки.


Нобелівська премія з літератури існує з 1901 року. Включно з 2023 роком, її вручали літераторам 120 разів (не присуджували в 1940, 1941, 1942 та 1943 роках). З цих 120, норвежці 4 рази ставали лауреатами літературної премії.


То хто ж ставав лауреатами ці чотири рази, які твори визнавалися членами Шведської академії гідними отримати найпрестижнішу літературну премію у світі, розповімо у цій статті.

Бйорнстьєрне Бйорнсон

Першим норвезьким лауреатом Нобелівської премії з літератури (і взагалі одним з перших лауреатів цієї відзнаки) став Бйорнстьєрне Бйорнсон.


Бйорнсон для норвежців не просто письменник. Тоді Норвегія була поєднана унією зі Швецією. Бйорнстьєрне Бйорнсон був одним із норвезьких літераторів, які мали активну громадянську позицію, виступали за самовизначення нації. Письменник наполягав, що норвежцям потрібна національна мова (тоді в Норвегії панувала так звана дансько-норвезька мова, якою розмовляли здебільшого в столиці, а для всіх інших норвежців вона зоставалася невідомою). Він також написав слова норвезького національного гімну «Так, ми любимо цей край» (Ja, vi elsker dette landet). Його діяльність відзначили Нобелівською премією з літератури у 1903 році. Хоча він писав як прозу, так і поезію, але нагороду письменник дістав саме за лірику. В обґрунтуванні до премії йшлося: «Як данина його благородній, чудовій і багатогранній поезії, яка завжди вирізнялася як свіжістю натхнення, так і рідкісною чистотою духу».


До речі, Бйорнсон був одним із членів Норвезького Нобелівського комітету, який обирає лауреатів Нобелівської премії миру. За легендою, письменника та його позицію дуже поважав сам Альфред Нобель, тому і заповів нагороджувати премією миру на батьківщині Бйорнсона.


Кнут Гамсун

Той, хто цікавиться Норвегією та її літературою, точно хоч раз чув про Кнута Гамсуна. Проте, цей письменник не одразу досяг успіху. Перші його твори не отримали популярності, тому Гамсуну довелося вирушити до США у пошуках роботи. Після повернення в Норвегію справи пішли набагато краще. Кнут Гамсун здобув славу у Європі завдяки психологічному роману «Голод», що розповідає про молодого письменника-журналіста, який мало заробляє, а тому страждає від голоду. В цьому творі є багато автобіографічних деталей з життя письменника.


Нобелівську премію з літератури Гамсун отримав у 1920 році. У рішенні Нобелівської комісії зазначається: «За його монументальну працю “Плоди землі”». Письменник створив цей твір внаслідок несприйняття індустріалізації, тому у романі зображує життя селян вірних землі. Книга припала до душі європейській публіці, виснаженій Першою світової війною і тому була відзначена престижною премією.


Сіґрід Унсет

Сіґрід Унсет народилася в данському місті Калундборґ, в сім'ї норвежця та данки. Її батько був археологом та прищепив своїй донці любов до норвезької історії. Її першою роботою стала посада секретарки електричної компанії. Працюючи там, Унсет паралельно писала поетичні та прозові твори. Протягом 1920—1922 рр. вона створила трилогію «Крістін, донька Лавранса» — роман про життя жінки на тлі середньовічного скандинавського повсякдення. Саме за цей твір, письменницю нагородили Нобелівською премією. В нотатці до премії йдеться: «Передусім за її (авторки) видатний опис скандинавського життя в середні віки».


Сіґрід Унсет нагородили у 1928 році. Преміальні кошти вона витратила на письменницькі стипендії, а нобелівську медаль продала у 1939 році, щоб за отримані гроші підтримати Фінляндію в Зимовій війні проти СРСР.


До речі, Унсет є однією з 15 жінок-письменниць, які отримали Нобелівську премію з літератури.


Йон Фоссе

І цьогорічний лауреат літературної премії — Йон Фоссе. Як письменник він дебютував з романом «Червоне, чорне» і з того часу встиг здобути неабияке визнання. Окрім цьогорічної Нобелівської премії, Фоссе вже має Орден Святого Олафа, премію ім. Ібсена, премію Міністерства культури Норвегії у галузі дитячої літератури, премію Шведської академії та багато інших відзнак.


Наш сучасник відрізняється від інших норвезьких авторів тим, що він пише нюношком. І до речі, він поки що перший письменник-лауреат, з творами написаними цією формою норвезької мови. Фоссе пише прозу, поезію, п'єси та навіть дитячі книжки. Письменник у творах розглядає такі теми як взаєморозуміння між людьми, самотність, смерть, любов, старість, сенс життя.


Примітка до премії наданої Фоссе зазначає: «За його новаторські п’єси та прозу, які висловлюють невимовне». Літературні критики стверджують, що унікальність його творам надають не лише глибокі теми, а й спеціальний письменницький прийом — використання повторів, що створюють ритм.


Якщо ви ще не читали твори цих письменників, то дуже вам радимо зайнятися цим найближчим часом, адже творчість Бйорнсона, Гамсуна, Унсет та Фоссе є одним зі шляхів до кращого пізнання Норвегії.


P.S.: Тут можна почитати переклад роману Йона Фоссе «Ранок та вечір» українською.


Наталія Коцюбинська

100 переглядів0 коментарів

Comments


bottom of page